Ось, мов, як я печуся про те, щоб бути ближче до народу.

Придумав сам собі глава президентського секретаріату Віктор Балога, що він не простій керівник канцелярії, а великий політик, J і коментує, що потрапило. Його справа забезпечувати президента чистим папером та ручками, але із-за горезвісного піару він тепер не остання по величині фігура в державі.

Та що там Балога. Навіть найдрібніший чиновник поспішає повідати співвітчизникам про черговий своєму «досягненні», підкреслити свою значущість, важливість, незамінність і мудрість. За принципом: якщо сам себе не похвалю, то хто ж за цю справу візьметься.

А чи є в Україні політики або держслужбовці, які не люблять публічно хвалитися вигаданими успіхами? Чесно кажучи, важко сказати.

M Ось, M говорить мій знайомий, M є такий Олександр Шепельов.

M Хто такий? Чому про нього так мало інформації в Інтернеті? Ага, так він навіть добродійний фонд «Ластівка» очолює? …

Небажання піаріться як піар →